The positive contribution to macro play. Позитивний внесок гравця в макро гру

Стаття розрахована на звичайних вболювальників. Цей підхід використовується деякими скаутами в командних видах спорту і дозволяє зробити кращу оцінку якостей гравця. Нажаль, сучасні умови, коли журналісти та інфлюенсери активно приймають участь у продажі гравців, вболювальники вірять цим маніпулятивним оцінкам. Це призводить до марних очікувань та розчарувань. В принципі, звичайна справа для середовища вболювальників, але критичне мислення не завадить.

Проблеми скаутінгу в футболі
Скаутінг гравців в футболі досі вирізняється складністью і неочевидними результатами, причому на всіх рівнях. Здається, ось придбаний хороший гравець, але він не може себе проявити. Переходить в інший клуб, і там, попри всі аванси, знов не проявляє себе. Звичайно, причини можуть бути різні, але скаут має не лише розуміти ким є гравець, але і ким він стане.
Цю проблему вдало використовують агенти гравців та причетні люди. Всі знають, що часто роблять нарізку „вдалих” дій гравця і показують потенційним покупцям. Також, навіть просто під час матчів (особливо у нас в Україні), прийнято відзначати „неймовірний талант” якогось молодого гравця і потім розповідати про інтерес до нього з боку низки провідних футбольних клубів Європи. Звісно, не через рік, не через два жодних пропозицій щодо гравця не має. Проте його „перспективність” залишається.

Одна з причин, чому люди часто помиляються в оцінках гравців, навіть провідні скаути, це відсутність оцінки позитивного внеску в макро гру (я б перефразував на вплив, the positive impact on play). Питання навіть не в результаті гри, а в самій грі. Розглянемо детальніше.

 

Позитивний внесок гравця в гру

Журналісти, вболювальники і навіть експерти надто зосереджені на інливідуальних якостях гравця, наприклад, величина максимальної швидкості, відстань за гру, кількість та точність пасів, індивідуальна майстерність (здатність зупинити м’яч ти нанести по ньому точний і достатньо сильний удар). Але ці всі показники часто розглядаються поза контекстом не лише самої гри, а взагалі дій гравця.

Це особливо помітно по дитячому та навіть юнацькому футболу. Якщо гравець швидко біжить, обігрує всіх неначе фішки, то з нього буде хороший футболіст. Безперечно, здатність обігрувати 1 в 1 одна з базових навичок футболу, але далеко не для всіх гравців і не для всіх ситуацій. Це просто говорить, що дитина засвоїла перші „закладки” в футболі: м’яч, ворота, суперники. Але сама складна „закладка” – це партнери по команді.

Люди люблять казати, що футбол це командна гра, але ще більше люблять виділяти в ній індивідуальностей.
Знов, повторю, індивідуальні дії гравців дійсно можуть мати визначальний вплив на результат гри. Особливо це яскраво проглядається в матчах збірних та фінальних частинах турнірів, коли результат залежить від одного або двох матчів. Взяти на себе, пійти у ризикований обіграш, протягти м’яч і ударити по воротах може мати надзвичайну нагороду. Але, все ж, футбол це командна гра. І багато чого тут вирішується за рахунок групових та командних тактико-технічних дій. Іншими словами, на макро рівні гри, або макро грі.
Розберемо це все на нещодавніх прикладах Михайла Мудрика. В грі збірної України проти збірної Грузії Михайло проявив себе як індивідуальний гравець, який вплинув на результат. Він відібрав м’яч на половині поля суперника, вийшов на ударну позицію та пробив. Чи був у Михайла визначальний вплив на макру гру (не результат)? Частково. З більш дисциплінованою і організованою збірною Чехії Михайло вже не був настільки яскравим. В грі за Челсі з Панатінаїкосом, Михайло відмітився результативними діями. Але цьому сприяли суперники і партнери. Партнери створювали простір і давали м’яч. Михайлу треба було лише реалузвати завершальну стадію. Але знов, визначального чи навіть відчутного впливу на гру у Михайла не було. І це одна з вагомих причин, чому Мудрик досі не реалізував себе в Лондоні як футболіст. Він не той гравець, який має вплив на гру чи то робить в неї певний внесок.

Тепер, розглянемо детальніше, що таке робити внесок в макро гру.

 

Внесок в макро гру

Розгляд внеску в макро гру  і, відповідна, оцінка гравця, базуються на трьох основних напрямках.

Перший напрям це те, як гравець поєднує свої навички. Наприклад, гравець має чудові навички з зупинки м’яча та удару по м’ячу. Але як він поєднує ці навички в певних епізодах? Візьмемо найпростіше, в карному майданчику суперника. Чи оцінює гравець ситуацію в цілому (це видно по тому як він „сканує” простір). Якщо гравець цього не робить, то, швидше за все, він діє навмання. Зупинив м’яч і ударив, але не дивиться куди, не бачить чи є партнери у більш вигідному становищі, чи не перекриває напрям удару захисник.
Також чи поєднує гравець це все з іншими діями, наприклад, обманні рухи корпусом щоб ввести суперників в оману під час зупинки м’яча. Чи робить гравець фальшивий погляд перед тим, як віддати пас (дивиться на одного партнера, а віддає іншому).
Тобто тут ми бачимо, що мало оцінювати сильні боки гравця, наприклад, вибуховість, здатність зупиняти м’яча, сканування простору. Важливо як гравець це все поєднує, наскільки ефективно. Саме якість і ефективність поєднання навичок гравця в кожному епізоді робить його внесок в гру вагомим. 

Другий напрям, це оцінка ситуації на полі. Не просто сканування (як подивився і все), не просто оцінка якоїсь частини поля, а саме оцінка ситуації на полі взагалі.
Так, футбольне поле велике, гравців багато. Але така оцінка дуже необхідна, без неї не можна оцінити сильні та слабкі боки побудови суперника та власної команди. Чим на більш високому рівні грає гравець, тим більш часто і ефективно він має робити такий аналіз під час гри. Не просто стояти і дивитися як розвиваються події на іншому клаптику поля, а самому піднімати очі і оглядатися навколо. Жоден тренер з відео чи тактики не зможе донести до гравця те, як грає суперник, поки гравець не навчиться сам аналізувати ситуації і складати їх для себе. Знов, мова про макрорівень.

Як же бачити, що гравець робить таку оцінку? Гравець адаптується по грі. Футбол це завжди про простір. І якщо гравець раз за разом опиняється в ситуації, коли він не може провести дії через опір та кількісну перевагу суперника у певній зоні, то він не дуже оцінює загальну ситуацію. Те саме з пасами „в боротьбу” чи постійною необхідністью повертати м’яч в лінію захисту. Також в грі без м’яча такий гравець весь час опинятиметься не там, де потрібно. Він буде постійно залишати для суперника простір і час для просування м’яча. 

Нарешті, третій напрямок, це як гравець керує простором і часом. Тут важлива не лише оцінка чи аналіз ситуації на полі, але й вміння використовувати цей аналіз. В тому числі за рахунок фізичних якостей (швидкість, швидкість реакції, інтенсивність, витривалість). Управління простором і часом це дві ключові ознаки футболіста високого рівня.

Гравець може чудово оцінювати ситуацію на полі, бачити коли треба скоротити простір та час для суперника, але може банально не встигати, бо не має потрібної швидкості. Або ж гравець програє силову боротьбу. Або навпаки, в грі з м’ячем він витрачає надто багато часу на м’яч, замість технічно, одним дотиком, прокинути собі в потрібну зону. Нестача майстерності зводить нанівець здатність аналізувати поле, суперників і партнерів по команді. Тому, очевидно, не всі потенціно хороші гравці продовжують кар’єру. В них достатньо розуму, щобю розуміти, що їм не вистачає „фізики” чи майстерності для реалізації знання.

По суті, оцінка внеску в макро гру це оцінка того, чи розуміє гравець гру. І гравець має розуміти гру на тому рівні, на якому він буде грати в подальшому. І це теж дуже важливо. Гравець може перерости одну лігу, але не вирости до ліги більш високого рівня.

Як би в Україні не відносилися до Луческу, але румунський фахівець це дуже розумів. Саме тому він не просто „тримав” гравців, а дійсно вчив їх тому, що їм потрібно розуміти гру. Найкращий приклад це Фернандіньо, який попри перехід з УПЛ в достатньо поважному віці ще встиг пограти і проявити себе. І це наочно доводить, скільки часу, зуссиль та довіри від тренера потребують гравці, щоб дійсно якісно зростати.

 

По ситуації в Україні

А тепер давайте згадаємо чи багато в Україні гравців, які роблять помітний внесок в гру, здатні впливати на гру? Чи відповідають їх здібності вимогам провідних чемпіонатів Європи, рівню змагань в єврокубках та в міжнаціональних матчах проти сильних суперників?

Чи так вже легко з цих гравців, які наче індивідуально всі сильні, створити команду? Можна робити висновок, що ні. Чому так?
Звісно багато що упускається на рівні дитячого та, більшою мірою, юнацького футболу, коли тренери більше експлуатують фізичні здібності, антропометричні дані та індивідуальні якості гравців, ніж вчать розумінню гри. Сам підхід в навчанні типу „Та не стій, іди вище/нижче/лівіше/правіше” теж не сприяє розвитку розуміння гри. Як такий гравець може впливати на гру, коли він виконує вказівки тренера без розуміння того, чому так. Знов, відео матеріали тут не допоможуть. Гравець повинен мати „техніку”, як йому дійти до розуміння гри, як аналізувати, як робити висновки і приймати рішення. Іноді все це буває і від природи, від народження. Такі гравці це буквально сверхталанти. Але більшість потребує відповідної роботи.

Те саме стосується і гравців в перших командах провідних клубів. Тут тренери не вчать гравців. Вони, знов, експлуатують те, що є. Тренери не приховують, що гравець має якось сам розбиратися або достатньо, щоб він виконував вказівки тренера. Проте навіть досвідчені тренери не мають відповідей на всі питання. Хоча більшість ситуацій на полі схожі, розв’язок завдань все одно може відрізнятися, адже є купа різних факторів. І чим краще гравець буде розуміти гру та мати можливість реалізувати це розуміння, тим краще для тренера. Адже гравець буде робити відповідний внесок в ефективність реалізації задумок тренера.
Поки що, серед українських футболістів справді мало тих, хто розуміє гру та робить істотний вплив на неї. Більшість результатів в УПЛ це сприятливий збіг обставин. Такий підхід не працює на більш високому рівні, тому в єврокубках та в міжнародних матчах навіть з посередніми суперниками наші гравці мають великі проблеми.
Цю ситуацію можливо виправити, але для цього потрібно змінювати багато чого у мисленні. Але ми маємо розуміти, що потрібні гравці, які мають робити внесок в макро гру, а не лише вирішувати на мікро рівні.