Сканування є важливою навичкою у багатох ігрових видах спорту, де залучено кілька гравців. Як не дивно, на зараз, це і найменш досліджена частина „наук о спорті”. Також варто зазначити, що скануванням доволі серйозно зацікавилися саме „футбольні спеціалісти”. Футбол, як гра, відбувається на доволі великий площі за участью великої кількості гравців. Тому сканування тут, очевидно, є важливою складовою.
Перейдемо до розгляду.
Ключові фактори сканування
Власне, для чого потрібне сканування?
Сканування це процес сбору інформації щодо можливостей або
загроз на полі. Саме по собі сканування не завжди дає відповіді на всі питання,
але дозволяє розгледіти можливості.
Сканування передує процесам „Аналіз”, „Прийняття рішення” та „Виконання”.
При скануванні важливо бачити не лише ситуацію, але і розумітии контекст. Тобто, що саме відбувається і чому саме так. Це підвищує ефективність наступних дій після сканування.
Основою успішних тактичних дій гравців є управління простором і таймінг. Тож скануваня дозволяє вчасно бачити зміни ситуації на полі та, відповідно, швидше приймати правильні рішення.
Тут кілька цифр, що зібрані Гейр Йордет (науковцем).
Чим вище частота сканування, тим вище точність паса:
- гравці з високою частотою сканування мають середній відсоток точності пасів 81%;
- гравці з низьою частотою сканування мають, мають лише 64% точних пасів.
Але це ще не все.
У тих, хто сканує більше, точність пасів вперед сягає 75%. А ті, хто сканує нечасто мають лише 41% точних пасів вперед. Оцініть різницю.
Що таке висока частота сканування? Де Брюйне кращих часів сканував простір з частотою 0,45 сканів на секунду, або 4-5 сканів на 10 секунд. Він вважався гравцем з одним з тих, хто найчастіше сканує простір. Бувший гравець Барселони легендарний Хаві сканував з частотою 0,83 скани на секунду.
Найбільше сканують центральні півзахисники. Частота сканування може сягати 0,53 скана на секунду.
Центральні захисники – 0,43 скана на секунду.
Вінгери – 0,42 скана на секунду.
Крайні захисники – 0,36 скана на секунду.
Форварди – 0,28 скана на секунду.
Це природньо, що форварди сканують найменше, що пов’язано з їх залученістью до гри та ролью на полі. Але в сучасному футболі багато що може змінюватися. Ті самі крайні захисники можуть входити в середню зону для розіграшу м’яча. Проте, все одно, саме центральні півзахисники будуть більше сканувати, адже вони залучені в розподілення (дистрибуцію) м’яча найбільше.
Нюанси сканування
Одразу варто зазначити, що часто та сканування залежить від віку гравця. Юнаки 15 років сканують менше, ніж 17-річні. А 17-річні сканують менше за тих, кому 19 років. Це дуже важливий аспект, адже навичка сканування розвивається з віком та досвідом. Можливо є таланти, які в 5 років сканують поле на рівні професійного гравця з провідного клубу, але навряд чи. Також саме по собі сканування не дає розвитку якостей аналізу ситуації, прийняття рішень та дій. Більш юні гравці обмежені в тактичних та технічних діях, вони більше зосереджені на м’ячі. Лише з досвідом вони набувають необхідних якостей. Передусім, вони починають більше розуміти гру, партнерів, дії суперників. Відповідно, вони починають більше сканувати простір.
Все те саме стосується і рівня вже дорослих гравців. Звісно, гравець топ-рівня буде сканувати частіше, з меншим часом фіксації очей на певній ділянці ігрового простору. Також його рішення будуть більш швидкими за рахунок того, що він мав достатньо велику кількість ігрових ситуацій складного рівня.
Тож гравець рівня чемпіонату області буде менше сканувати простір і більше слідкувати за м’ячем. Проте, це не означає що навичку сканування не потрібно розвивати. Вона не прийде сама, якщо ви не будете тренуватися.
Як відбувається сканування
Почнемо з того, що сканування це процес ідентифікації, тобто
виявлення можливостей. Ситуація на полі динамічна і складна. Вона може швидко
змінитися, адже завжди є кілька варіантів розвитку. Партнери по команді та
суперники можуть приймати неочевидні рішення.
Крім сканування є інші процеси, які будуть впливати на ефективність гравця.
Якщо ви будете змушувати гравців сканувати простір на рівні 4-5 на 10 секунд,
то це не означає, що точність пасів вперед автоматично виросте до 75%.
Також важливо розуміти складові сканування.
Сканування залежить від двох основних моментів.
Перший момент, це орієнтація тіла гравця. Помічено, що частіше сканують гравці, тіло яких зорієнтоване вперед. І це зрозуміло. Гравець має бачити простір перед собою як для розвитку атаки, так і для оцінки можливих загроз, коли команда без м’яча.
Але також важливо і підлаштовувати орієнтацію тіла по відношенню до простору, сканувати як скупчення гравців, так і вілбний простір, куди може рухатися партнер.
Другий момент, час сканування.
Сканування відбувається в моменти, коли гравець або його партнери чи суперники не торкаються м’яча. Якщо ви помічали якграють діти та підлітки, вони супроводжують м’яч очіма, від моменту, коли один партнер віддає пас, до моменту, коли інший партнер по команді приймає. Але між двома цими прогнозованими діями варто піднімати очі і дивитися навколо. Чи є простір? Де суперник? Що буде якщо я зроблю так і чи помітить це партнер?
Очевидно, що і гравець з м’ячем має в цей час підняти очі. Дають пас? Підняв очі, просканував, знов очі на м’яч, прийняв і вже віддав куди треба, або почав сам вести м’яч в визначеному під час сканування напрямі.
Сам процес сканування більше нагадує звичку, ніж усвідомлену дію. І це, насправді, так і є. Але ця звичка з’являється як наслідок роботи над собою.
Тренування сканування
Знов, повторимо два важливі моменти щодо сканування. По-перше, його можна тренувати і треба тренувати. По-руге, зібльшення частоти сканування, само по собі, не дає результату. Також варто зазначити, що таке тренування не дасть негайних результатів.
Очевидно, варто додати, що також багато що залежить від власних якостей гравця. Якщо гравець має певні, закладені природою, навички та можливості, він їх краще реалізує. Це варто порівняти з бігом на спринтерські дистанції. Якщо ваш організм, ваші м’язи не є „спринтерськими”, ви ніколи не досягнете відповідних результатів попри тренування.
Тренування сканування треба починати як можна раніше. Попри
те, що діти ще не мають багажу ігрового досвіду, сама звичка сканувати має
вироблятися. Більшість дітей починають з простих вправ. Пас партнеру, який стоїть
напроти біля фішки. Підняв очі, побачив партнера, опустив очі, дав пас, підняв
очі і бачиш, чи готовий партнер приймати м’яч.
Дале вже ускладнюємо. Хто бачив дитячі тренування, навіть за такої простої
вправи на майданчику може бути хаос. Той біжить за м’ячем, бо партнер дав
неточний пас, там летить м’яч.
Отже, підняв голову, побачив партнера на фішці, віддав пас. Тут же подивився
ліворуч. Знов, погляд на партнера, щоб бачити момент пасу. Подивився праворуч,
знов очі на м’яч, прийняв його.
Подібні вправи виконують і гравці високого рівня. Тож коли діти дорослішають,
подібну вправу вже можна перенести на розминку з м’ячем.
Сканувати простір можна вчитися і самостійно. Наприклад, під час тієї ж
розминки з м’ячем перед тренуванням чи при індвивідуальному тренуванні. Ривок з
м’ячем, зупинка, підняв голову подивився навколо. Дав пас в стіну, одразу
підняв голову подивився і знов очі на м’яч, щоб прийняти його.
Також тренер має слідкувати за тим, як гравці сканують простір привиконанні вправ або під час ігри на менших майданчиках невеликими групами.
Потрібно постійно нагадувати і заохочувати до сканування. Знов, важливо звертати увагу на те, як стояїть гравець (орієнтація тіла) і в який момент він сканує (має сканувати в моменти між дотиками до м’яча, як власними, так і партнерів або суперників).
Тренування сканування нерозривно пов’язане з прийняттям рішень. Гравець має обирати оптимальне рішення з набору можливих. Тому тренеру важливо робити відеозаписи і дивитися моменти, адже в динаміці тренування чи гри дуже важко бачити всі нюанси.
Допомогою чи опорою як для тренера, так і для гравця, має бути розуміння, що сканування це не просто „піднявочі”, але і те, що ти бачиш. По суті сканування це процес створення скриншоту, фотографії епізоду. Це навіть не коротке відео, а саме стоп-кадр певного епізоду в певному просторі. Ви маєте отримати пас, в цей час на долю секунди ви піднімаєте очі. Ось гравець суперника вже напружився щоб закрити такий зручний простір для паса на вінгера. Але ось за його спиною центральний півзахисник теж побачив це і вже готовий стартувати в відкритий простір, тож ви маєте цей стоп-кадр і приймаєте рішення дати в одно на хід центральному півзахиснику. Приблизно так це має працювати.
Батькі також мають сприяти розвитку сканування і приділяти час дітям під час індивідуальних зайнять поза тренуваннями.
Висновки
Сканування є важливою навичкою гравця в сучасному футболі, адже вчасне виявлення можливостей і загроз підвищує швидкість реакції на це і, в цілому, підвищує швидкість гри.
Хоча молодші гравці сканують не так часто, як більш дорослі, тренувати сканування можна з раннього віку під час тренування базових навичок (удар по м’ячу, зупинка м’яча). І потім тренувати сканування в процесі ігрових тренувань, виконанні різних вправ.
Тренування сканування задля його покращення необхідне і вже досвідченим гравцям. Навіть гравці топ-рівня працюють над тим, щоб перетворити сканування на звичку.
Важливі правильна орієнтація тіла і таймінг сканування. Сканування відбувається в моменти між дотиками до м’яча (гравця, або партнера по команді, або суперника).
Ось один з прикладів наукового дослідження.
Немає коментарів:
Дописати коментар